Когда засушливо и пусто,
И зной в душе , и нет огня,
И тьма нависла слишком густо,
Пытаясь задавить меня,
Я обращаюсь к Богу просто,
В душе ни капли не тая,
Я говорю: Отец мой, Отче,
По слову оживи меня.
Открой небесные просторы,
Дождем Своим меня накрой.
Мне пусто, Господи, и грустно,
Я так хочу воды живой.
Как путник в зной среди пустыни,
От жажды высохший, пустой,
Потрескавшимися губами
К Тебе взывает: Боже мой!
О, небо, дай воды напиться,
К Источнику припасть душой!
Вода живая вновь мне снится,
Пусть оживит меня Дух Твой.
Чтоб пригубить хотя б сначала,
Потом войти в поток Святой,
По щиколотку будет мало,
Пойду я дальше за Тобой.
В воде окажутся колени,
По пояс погружусь, и вдруг
В Тебе я поплыву к спасенью,
Спасательный не нужен круг.
В Твоей реке вода живая,
И мертвое восстанет вновь.
Плыву, от счастья замирая,
Вкушая радость и любовь.
Я буду пить, не уставая,
Здесь жадность вовсе не порок,
Ведь это счастье - Бога жаждать,
Им наполняться больше, впрок.
Когда засушливой пустыней
Захочешь испытать меня,
Не буду пребывать в уныньи,
Роптать не буду. Верю я,
Что испытанье мне во благо,
И если опалишь в огне,
То буду я сильней, не слабой,
А сила вся моя в Тебе.
По слову, Боже милосердный,
Восставь и укрепи меня,
И я не буду больше прежней,
Все измени во мне, любя.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Лампада угасла - Людмила Солма Стихотворение сложилось в великом отчаянии в день смерти моего горячо любимого 46- летнего отца, за месяц до рождения нашей первой доченьки. Роды были тяжелые, но Господь милостиво даровал нам родительское счастье и утешение. И не единожды. Так случилось, что вторая доченька родилась в год смерти свекра – через семь месяцев после похорон. Но, через общую боль утрат и общую радость обретения, укреплялась - сопереживая и сплачиваясь, наша дружная семья в истинной любви и верности.
Светлая память тем любимым и дорогим, кого давно уже нет с нами.
Крепкого здоровья и благополучия всем тем, кто идет по земной жизни рядом с нами плечом к плечу - в общих радостях и печалях - с Верой и Надеждой в Любви.
Публицистика : Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.
